Знамення дня

Дзвін не в тій церкві

Два вікна в різних хатах засвітилися в ту саму хвилину. Слово з листа вже сиділо в сні, і це не змова, а один удар по двох струнах.

Аметист

Знамення дня

Дірка у буденному полотні

На одну мить буденне полотно тоншає, і крізь нього видно обличчя, яке не встигає назватися сусідом. Дірка сходиться, шов лишається в оці.

Лабрадор

Знамення дня

Тріщина, старша за намір

Намір ламається не там, де схибила рука, а вздовж завтра, яке вже сиділо в деревині. Намальована дорога виявляється фарбою на старішій тріщині.

Іоліт

Знамення дня

Знак, який не торгується

Годинник стає на імені, якого в світлицю не кликали. Із цим знаком не торгуються: птах уже сів на тин, і тин це знає.

Обсидіан

Знамення дня

Блискавка на чистому даху

Ясність приходить надто гостра, щоб носити її в кишені. Потім вертається звичайне світло, а на столі лежить річ, якої до спалаху там не було.

Опал

Знамення дня

Погода, що ходить по світлицях

Надворі тихо, у хаті вітер лічить світлиці. Сон рветься, посуд стоїть, а повітря повне гостей без пальта.

Турмалін

Знамення дня

День, коли петля судить

Сьогодні петля обирає, в який бік двері хилимуться решту року. Що гнеться зараз, ту форму деревина пам’ятає й у мороз.

Чароїт

Знамення дня

Опівдні сонячний годинник лишився без риски

Опівдні риска на сонячному годиннику не з’явилася, подвір’я стоїть занадто чисте. Тиша не порожня: вона й є звістка, що знаки цього дня не вийшли на роботу.

Гагат

Знамення дня

Година, коли незрозуміло, хто гавкає

Між двома світлами річ видно лише тому, хто не стоїть ні в дні, ні в ночі. Явище коротке, і за вечерею його вже не перекажеш без фальші.

Азурит

Знамення дня

Поріг із власним протягом

Поріг дихає сам, не з вулиці. Гість, рішення або протяг із наміром уже стоять на дереві, а дзвоник ще не вдарив.

Селеніт

Знамення дня

Ім’я на дні кухля

Ім’я приносить вода: дощ на підвіконні, закрут річки, кухоль, що стояв ніч. Вуста його не кликали, дно вже тримає.

Перлина

Знамення дня

Постіль для того, кого немає в книзі

Хата стелить тому, кого немає в книзі. Стілець лишається чужим, хлібину перетято навпіл, двері чекають кроку, якого список не визнає.

Діамант